Ключ. слова: деалюминированные мордениты, потенциометрическое титрование, экстернальные кислотные центры, гидроизомеризация н-гексана, содержание 2,2-диметилбутана
Індекс рубрикатора НБУВ: Г241.16-271.4 + Г461.131

Рубрики:

Гексани

Потенціометричний аналіз. Потенціометричне титрування

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: деалюминированный морденит, гидроизомеризация, н-гексан, кислотность, распределение алюминия, эффективность Н-центров
Індекс рубрикатора НБУВ: Г241.16-271.4

Рубрики:

Гексани

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: экстернальные кислотные центры, гидроконверсия н-гексана, ZSM-5, потенциометрическое титрование
Індекс рубрикатора НБУВ: Г241.16-2

Рубрики:

Гексани

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: экстернальные кислотные центры, потенциометрическое титрование, гидроконверсия н-гексана, ZSM-5
Індекс рубрикатора НБУВ: Г241.16-271.4

Рубрики:

Гексани

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано перший досвід застосування перитонеального діалізу у новонародженого з гострою нирковою недостатністю.

Приведены современные данные о причинах возникновения, особенностях течения, принципах диагностики и лечения тромбоза почечных вен у новорожденных детей. Описано собственное клиническое наблюдение тромбоза почечных вен у новорожденных детей в раннем неонатальном периоде с использованием перитонеального диализа.

Наведено відомості щодо тромбозу ниркових вен в неонатальному періоді та методик його лікування. Показано досвід успішного застосування перитонеального діалізу у новонародженої дитини з тромбозом ниркових вен.

З'ясовано вплив екстернальної кислотності Pd-вмісних висококремнеземних цеолітів у реакції гідроізомеризації н-гексану. Показано, що внаслідок зниження екстернальної кислотності морденітових основ каталізаторів внаслідок іонообмінної сорбції катіонів тетрабутиламонію конверсія н-гексану знижується за незмінно високої селективності за продуктами гідроізомеризації. Запропоновано метод кількісного визначення екстернальних кислотних центрів шляхом потенціометричного титрування суспензій цеолітів гідроксидом тетрабутиламонію. Установлено сибатну залежність виходу 2,2-диметилбутану у продуктах гідромеризації н-гексану від концентрації екстернальних кислотних центрів Pd-вмісних морденітових каталізаторів. Визначено умови та запропоновано спосіб підвищення екстернальної кислотності шляхом лужної обробки поверхневого шару морденітового каталізатора. З'ясовано, що в результаті такої обробки суттєво збільшується адсорбційна ємність за 2,2-диметилбутаном, підвищується екстернальна кислотність і зростає активність Pd-вмісного каталізатора в реакції гідроізомеризації та селективність утворення 2,2-диметилбутану. Установлено, що зниження концентрації екстернальних кислотних центрів цеоліту HZSM-5 типу пентасилу за рахунок кислотного деалюмінування на 5 - 9 мкмоль/г або в результаті дезактивації катіонами тетрабутиламонію призводить до збільшення на 47 - 70 % конверсії н-гексану, а селективність каталізатора PdHZSM-5 за продуктами гідроізомеризації зменшується на 70 - 80 %. З'ясовано, що зростання швидкості реакцій крекінгу спричиняється значним розділенням гідрувальних / дегідрувальних і кислотних центрів каталізатора

  Скачати повний текст

Застарелый вывих плеча является сложной ортопедической патологией. Он составляет 23,7 - 25,0 % от всех вывихов плеча. Вследствие значительных рубцовых изменений в капсуле плечевого сустава и окружающих анатомических образованиях одномоментное закрытое вправление без осложнений практически невозможно. Поэтому возникает необходимость открытого вправления, которое часто приводит к потере функции плечевого сустава. Цель работы - закрыто вправить застарелый вывих плеча при помощи репозиционной системы наружной чрескостной фиксации с управляемым поэтапным восстановлением конгруэнтности плечевого сустава. Разработанным методом проведено лечение 19 больных в возрасте от 16 до 75 лет с вывихом давностью от 4 недель до 4 лет. Предложенный метод лечения при помощи репозиционной системы наружной чрескостной фиксации обеспечивает высокую эффективность управляемого регламентированного вправления, удовлетворительное восстановление функции плечевого сустава.

Мета роботи - дослідити рівень специфічних аутоантитіл проти тирозил-тРНК синтетази та її окремих модулів у сироватках крові людей із серцевою недостатністю, спричиненою дилатаційною кардіоміопатією, хронічним міокардитом та ішемічною хворобою серця, у порівнянні зі здоровими донорами. Рекомбінантні білки експресували, використовуючи штами-продуценти, трансформовані відповідними плазмідними векторами, та очищували методами металхелатуючої хроматографії на Ni-NTA-агарозній колонці. Рівень специфічних аутоантитіл вивчали методом ELISA. Виявлено підвищення титрів специфічних аутоантитіл до повнорозмірної тирозил-тРНК синтетази, її каталітичного N-кінцевого модуля та некаталітичного С-модуля у сироватках крові хворих у порівнянні з цим же показником у здорових донорів. Висновки: одержані результати демонструють можливу роль тирозил-тРНК синтетази в адаптаційних змінах міокарда за дії стресових чинників.

Розроблено експериментальну модель міозин-індукованого аутоімунного пошкодження міокарда мишей лінії BALB/c, подібного до дилатаційної кардіоміопатії (ДКМП) людини. Показано, що лише міозин, одержаний із ураженого ДКМП міокарда, викликає у піддослідних тварин пошкодження міокарда, характерні для ДКМП, а саме: потоншення лівого шлуночка серця, міоцитоліз і кардіосклероз, зниження АТФ-ної активності, достовірне зростання рівня специфічних аутоантитіл до власного кардіоміозину.

Описано метод одержання і очищення та охарактеризовано властивості моноспецифічних поліклональних антитіл проти висококонсервативного еукаріотного білка Sgtl, який є важливим чинником регуляції клітинного циклу, бере участь у HSp90-опосередкованій протеасомній деградації білків і разом з іншими шаперонами і кошаперонами відіграє важливу роль у регуляції про- та антиапоптичних сигнальних шляхів. Вивчення ролі і функцій Sgtl у комплексах з білками шаперонової родини Hsp90 необхідно для розуміння механізмів регуляції сигнальних процесів, які контролюють життя та смерть клітини, що є критичним у розвитку багатьох серцево-судинних патологій, зокрема, дилятаційної кардіоміопатії.

Досліджено експресію гена HSP60 на рівні мРНК у тканинах сердець пацієнтів, хворих на дилатаційну кардіоміопатію (ДКМП), на останній стадії захворювання та сердець мишей із експериментальною патологією, подібною до ДКМП людини. Виявлено, що на початку хвороби експресія гена HSP60 на рівні мРНК значно зростає, а надалі знижується і не відрізняється від норми на кінцевій стадії. Оскільки концентрація білка Hsp60 у цьому випадку є підвищеною протягом усього захворювання, можна припустити, що відбуваються зміни в регуляції синтезу зазначеного білка на посттранскрипційному рівні або порушення балансу його деградації під час прогресування ДКМП.

Досліджено зміни кількісного рівня молекулярного шаперону Hsp60 у тканині серця у випадку дилятаційної кардіоміопатії (ДКМП). Виявлено зростання сумарного вмісту Hsp60 як у лізатах тканини сердець людей, хворих на ДКМП, так і в лізатах тканин сердець мишей із експериментальним захворюванням, подібним до ДКМП людини. Вперше встановлено збільшення кількості Hsp60 у мітохондріальній фракції та зниження у цитоплазматичній, що може бути одним із чинників апоптозу кардіоміоцитів у разі серцевої недостатності, викликаній дією хронічного стресу. За результатами імуногістохімічного аналізу сердець мишей із експериментальною патологією, подібною до ДКМП людини, показано, що підвищення кількісного рівня Hsp60 у тканині серця носить неоднорідний характер: значне зростання відбувається лише в окремих кардіоміоцитах, імовірно, в тих, де активовані антистресові механізми захисту клітини від дії хронічного стресу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*716-641.1:Г121.33 + Е60*745

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено зміни рівня специфічних аутоантитіл проти тирозил-тРНК синтетази та її окремих модулів у сироватці крові (СК) модельних мишей у динаміці розвитку різних фаз експериментальної серцевої недостатності. Виявлено підвищення титрів специфічних аутоантитіл до повнорозмірної тирозил-тРНК синтетази, її каталітичного N-кінцевого модуля та некаталітичного С-модуля в СК модельних мишей у порівнянні з цим же показником у контрольних тварин. Одержані результати свідчать про можливу роль тирозил-тРНК синтетази та її окремих модулів як аутоантигенів у разі розвитку серцевої недостатності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.26*723.411.2-638.233

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено сучасні дані щодо причин виникнення, особливостей перебігу, принципів діагностики та симптоматичного лікування дітей із синдромом Вольфа - Хіршхорна. Дане захворювання характеризується затримкою фізіологічного, розумового і психомоторного розвитку. Здебільшого можуть спостерігатися множинні природжені вади розвитку, зокрема серця та нирок. Серед зовнішніх ознак виділяють: незвичайну будову черепа ("шолом стародавнього воїна"), пряме перенісся, помірно виражену мікроцефалію, гіпертелоризм, маленький рот з опущеними кутами, аномальної форми вушні раковини, можливі розщелини верхньої губи та піднебіння, аномалії очних яблук, гіпоспадія, деформації стоп. Часто спостерігаються гемангіоми шкіри, зазвичай плоскі, невеликих розмірів, локалізовані на обличчі. Під час обстеження виявляють гіпотонію м'язів, значно знижену реакцію на зовнішні подразники. Діагноз установлюють на підставі клінічних змін і підтверджують ДНК-дослідженнями. Приблизно у 80 % випадків у пробанда виявляється делеція частини короткого плеча 4-ї хромосоми. Наведено опис власного клінічного спостереження за дитиною із синдромом Вольфа - Хіршхорна, підтвердженим у 3-місячному віці. Незважаючи на раннє виявлення даного синдрому та призначену адекватну терапію, захворювання має несприятливий прогноз.

Наведено дані літератури та власний досвід застосування оральних провокаційних проб, які є золотим стандартом діагностики харчової алергії і дають можливість не лише підтвердити її, але й визначити толерантність до продукту, провести моніторинг ефективності харчової десенсибілізації. Представлені показання та ризики проведення оральних провокаційних проб. Відзначено труднощі в трактуванні результатів. Зокрема, подано інформацію про те, що найскладніше - оцінювати легковиражені, суб'єктивні або атипові симптоми харчової алергії, оскільки вони можуть не лише свідчити про початок розвитку серйозних реакцій, але й бути результатом впливу емоційних чинників. Описано індивідуальний підхід до вибору дози харчового алергену та інтервалу між його подачею при проведенні оральних провокаційних проб. Власний досвід підтверджує, що симптоми під час оральних провокаційних проб переважно з'являються після введення більших доз алергену і, відповідно, на більших дозах зазвичай виникають тяжчі симптоми харчової алергії. Короткий часовий інтервал між уведеннями алергену (менше 30 хвилин) може ускладнити інтерпретацію результатів і скомпрометувати проби. Наведено клінічний випадок проведення оральної провокаційної проби у 7-місячної дитини, що підтвердив наявність алергії до білків коров'ячого молока. Цей випадок дозволяє прослідкувати особливості діагностичного пошуку та способу проведення проби у дитини раннього віку з використанням дитячих сумішей (стандартної адаптованої молочної та суміші з повним гідролізом білків).